Поль Верлен. Зображення пейзажів природи і душі в "Осінній пісні".

Гармонія відтінків і звуків символізує гармонію душ і світів

У. Моріс

Поезія - одночасно Слово і Музика... словом вона промовляє і мислить. Музикою співає і марить.

С. Мерріль

Мета: охарактеризувати символізм як літературний напрям останньої третини ХІХ- початку ХХст.;ввести студентів у світ верленівської поезії, розвивати навички аналізу ліричного твору, пізнавальний інтерес до різних видів мистецтва, виховувати потяг до прекрасного, поглибити знання студентів про символ, формувати навички аналізу поетичних творів, визначення характерних особливостей їх форми і змісту, засобів виразності, по-різному переданих в українських перекладах, виховувати любов до поезії.

Обладнання: портрет П. Верлена, грамзапис музичного фрагмента "Сентиментальної прогулянки" (Д. Тухманов).

Тип заняття:комбінований.

Зміст роботи.

• Актуалізація опорних знань студентів.

Які історико-культурні чинники зумовили духовний переворот на зламі ХІХ-ХХст.?

• Що таке декаданс?
• Які характерні ознаки декадентської літератури ви знаєте?
• Зміна яких мистецьких форм відбулась на зламі століть?
• Що таке модернізм?
• Які риси притаманні цьому напряму?
• Назвіть провідні течії модернізму.
• Розкрийте поняття " символізм ".

Робота з поняття «Символізм».

Розвиток символізму почався у десяти­ліття, які у деяких європейських країнах, зокрема Бельгії, Франції, отримали назву «гарні часи». Чому така назва? Письменник Стефан Цвейг пізніше схарактеризував ті часи так: «На світ спустилася чудова безтурбо­тність», «Францію розпирало від багатства». І ці ж роки увійшли в історію культури люд­ства під назвою «декаданс» - занепад. Чому один і той самий час отримав такі суперечливі оцінки і якою була поезія «гарного часу» «де­кадансу» , ми спробуємо сьогодні розібратися.

Дійсно, Франція багатіла, багатіла - зде­більшого завдяки колоніальній експансії на Мадагаскар, Туніс, Марокко, Індокитай. Енергійним, спритним, без зайвих принципів буржуа вдавалося у рекордно короткі строки набути чималих статків. На цій об'єктивній іс­торичній основі виникає взаємне суб'єктивне відчуження між буржуа і художником, який, з точки зору практичного й успішного бур­жуа, займається непотрібною справою. При­клад такого відчуження ми вже спостерігали у долі Ш.Бодлера. І саме творчість Бодлера та діяльність поетів, які належали до засно­ваної у 50-х роках XIX століття групи «Пар­нас», заклали основи нового напряму у мисте­цтві- символізму.

Розділення природи, яке окреслилося у символізмі, стверджує дар (здатність) вчу­вати і вловлювати у подіях, речах, «готовому слові» - в усьому, що входить у творчу сві­домість і стає її одухотвореним надбанням,- певну «музику» напуття на вираження.

Сутність відкривається тільки через сим­воли - багатозначні образи, які не підда­ються ні алегоричному, ні логічному тлума­ченню.

• Робота з літературознавчим поняттям (запис до конспектів
визначення поняття "символізм").

Символізм (грецьк. symbolon -умовний знак, ознака, натяк) - одна з течій модернізму, в якій замість художнього образу, що відтворює певне явище, застосовується художній символ, що є знаком мінливого "життя душі" і пошуком "вічної істини".

Виник у Франції у 60-70 рр. XIX ст. Термін запропонував французький поет Ж. Мореас у статті "Символізм" (1886). Зачинателем символізму у французькій поезії вважають П. Верлена.

Символісти використовували такі художні засоби: складні метафоризми, інакомислення, натяки, символіку, мелодійність, багатозначність, непроясненість слів, абстрагованість.

• Узагальнення

Отже, символ у мистецтві - це образ і знак од­ночасно. Як образ він є багатозначним і має здатність впливати естетично, як знак він вка­зує на іншу реальність.

Символізм протистояв пануючому у сере­дині століття натуралізму і раціоналізму, бо своїм головним завданням вважав відтворення «первинних ідей».

Основи символізму закладаються у 60-х роках у ранніх збірках Поля Верлена; елементи символістської поетики наявні і в поезії Артюра Рембо. Проте в ті роки про символізм як літературний напрям ще не йшлося: «Квіти Зла» Бодлера, як і творчість Верлена, були знані лише у вузькому колі цінителів поезії.

Першими творами символізму літерату­рознавці зазвичай вважають «Поетичне мис­тецтво» та «Томління» Поля Верлена, які були оприлюднені на початку 1880-х років. Видання ж книги Верлена «Прокляті поети» у 1884 році відкрило широкому загалу твор­чість інших символістів.

• Слово викладача

Чому ж саме ці «прокляті» поети увійшли в історію світової культури? Щоб дати відповідь на це питання, давайте познайомимося з ними.

Поль Верлен (1844-1896) посідає особливе місце серед поетів кінця XIX ст. Хоча його вшановували як ви­знаного майстра символізму, він не був ні його лідером, ні теоретиком. «Верлен був ясніший і простіший своїх учнів: у його завжди меланхолічних і тужливих віршах чувся крик відчаю, біль чутливої й ніжної душі, що прагне світла, чистоти, шукає Бога і не знаходить, хоче любити людей і не може»,- писав М. Горький. Сам про себе Верлен сказав так: «Я - римський світ періоду занепаду». Життя Верлена було сповнене пристрастей: і боротьба з самим собою у подоланні потягу до пияцтва, наркотиків, і прагнен­ня добропорядного сімейного існування, і трагічна дружба з А. Рембо, і роки ув'язнення за спробу вбити свого молодшого друга-спокусника, і пошуки ідеалів.

"Найбільш оригінальний, грішний, містичний, найбільш натхненний і справжній серед сучасних поетів" - так висловився Анатоль Франс про Поля Верлена. Пристрасний і неврівноважений, чутливий і надзвичайно емоційний, добропорядний громадянин, богемний митець і безпритульний в'язень... Таким був визнаний майстер імпресіонізму, зачинень символізму у французькій поезії - Поль Верлен, якого у 1891 році визнали "Королем поетів"!

• Поетична хвилинка (читання студентами віршів "Спів без слів" П. Верлена у перекладах М. Терещенка, М. Лукаша, М. Драй-Хмари).

Спів без слів

Гаряче серце плаче,

Мов дощ у місті йде.

У серці сум неначе,

Тому так гірко плаче.

Приємно так дощить

Над дахом, над землею.

І на душі в цю мить

У мене теж дощить!

Ці сльози без причини

У мене на душі.

Невже усе хвилинне?

Цей смуток без причини.

На серці дивно так -

Ні гніву, ні любові.

Чому ж мені, однак,

На серці тяжко так?

Переклад М. Терещенка

* * *

Із серця рветься плач,

Як дощ іллється з неба.

Від зради чи невдач,

Відкіль цей тужний плач?

О, хлюпотіння зливи

По крівлях, по землі!

На серце нещасливе 

Спливають співи зливи...

Лягає без причини

Туга на серці туга.

З відчаю хоч кричи!

Від муки дітись ніде,

Рве серце марний жаль.

Любові й зненавиди

Нема,

а дітись ніде!

Переклад М. Лукаша

* * *

В серці і сльози, і біль -

Небо над городом плаче.

Що це за туга?

Відкіль цей невгамовний біль?

Мжиці занурені звуки

І на землі, й по дахах!

В серце, що в'яне зі скуки,

Ллються зажурені звуки.

Сльози і біль без причин

В серці, якому байдуже...

Тут ані зрад, ні провин:

Тут моя туга причин.

Чи не найбільше це горе -

Навіть не знати, чому

В серце несміле і хворе

Люто закралося горе?

Переклад М. Драй-Хмари

* * *

Так тихо серце плаче,

Як дощ шумить над містом.

Нема причин неначе,

А серце ревно плаче!

О, ніжно як шумить,

Дощ по дахах, по листю!

У цю тужливу мить

Як солодко шумить!

Відкіль цей плач, не знати,

В осиротілім серці?

Ні зради, ні утрати

Відкіль журба, не знати.

Найтяжчий, певне сум,

Без гніву, без любові,

Без ревнощів, без дум

Такий нестерпний сум.

Переклад М. Рильського

• Слово викладача.

Щойно ви почули поезію Поля Верлена. На перший погляд може здатися, що це чотири різні вірші, проте прозвучав тільки один твір у переспівах українських перекладачів - Миколи Терещенка, Миколи Лукаша, Михайла Драй-Хмари та Максима Рильського. І кожен із них відкрив свого Верлена.

«Вперше у Франції поет не рахував кількість складів, не називав вірші: поетична фраза створює єдність, і вона переливається із вірша у вірш, із одного розміру в інший, передаючи хитку і плинну лінію внутрішньої мелодії». І справді, звучання віршів Поля Верлена нагадує пісню.

«Найперше - музика у слові!» - ці слова не тільки стали гаслом французьких символістів, а й привернули увагу композиторів до поезії Верлена.

• Повідомлення про історію створення вірша "Поетичне мистецтво".

Поетичним маніфестом Верлена став вірш «Поетичне мистецтво», написаний 1874 р., а надрукований 1882 р. «Найперше -музика у слові» -головна теза поета. Поняття музи­кальності він трактує досить широко. Це не просто «милозвучність», суть справи полягає не у відсутності у віршах негармонійних словосполучень, не в наявності алітерацій або інших подібних ознак високої звукової організованості. Йдеться навіть не про те, що добір звуків у віршах Верлена дивовижним способом поєднаний з емоцією, яку прагне створити поет, хоча це теж не підлягає сумніву. Музику вірша Верлен розуміє як подолання в поезії усього, що заважає ліричному самовираженню: законів логіки, сталих норм віршування, точності змісту. Поет, за Верленом,- медіум, яким керує інтуїція, а не логіка. Саме ця верленівська теза стала основною в естетичній концепції символістів.

• Читання та обговорення вірша "Поетичне мистецтво" (у перекладі

Г. Кочура).

Найперше - музика у слові!

Бери ж із розмірів такий,

Що плине, млистий і легкий,

А не тяжить, немов закови.

Не клопочись добором слів,

Які б в рядку без вад бриніли,

Бо наймиліший спів - сп'янілий:

Він невиразне й точне сплів...

Верлен виступає проти раціоналістичної поезії, заснованої на «убивчому дотепі, жорсткому розумі, нечистому сміхові, на красномовстві, риториці». Адже, за Верленом, сутність світу не може бути пізнана за допомогою розуму і раціональних засобів, а доступна лише інтуїції й розкривається митцю у творчому осяянні:

Так музики ж всякчас і знов!

Щоб вірш твій завше був крилатий,

Щоб душу поривав - шукати

Нову блакить, нову любов,

Щоб мчав, де далеч непохмура,

Де чари діє вітерець,

Де пахне м'ята і чебрець...

А решта все - література.

Останню строфу Верлен закінчує іронічним вигуком: «А решта все - література», зневажливо називаючи літературою все те, що, на його думку, книжне, штучне, позбав­лене свободи й емоції, все, що протистоїть справжній поезії.

Поет в естетичній концепції Верлена, а за ним і символістів, відіграє найважливішу роль, оскільки саме він інтуїтивно відчуває шлях до істини. Таємничий зміст світу, його прояви в дійсності, спроможність душі осягнути ці таємниці стають предметом зображен­ня у символістів.

Питання для обговорення:

• Цю поезію Верлена називають маніфестом символізму. Поясніть, чому?
• Які естетичні принципи висловлені і вірші?

Висновок. «Поетичне мистецтво» П. Верлена стало своєрідним маніфестом симво­лізму, бо відкрило нові можливості у відтворенні найскладніших, найтонших переживань. Творча інтуїція Верлена допомогла йому знайти такі віршовані форми, що поєднали мелодію і зміст, зовнішні образи і переживання самого поета.

• Виразне читання студентами вірша "Осіння пісня" (в оригіналі та у перекладах М. Терещенка, Г. Кочура, М. Рильського) під супровід музики.

• Бесіда.

• Яке враження справив на вас твір?
• Яку пору року описує Верлен ?
• Із чим асоціюється у поета осінь?
• Які почуття передає автор у вірші?
• Який настрій передано в " Осінній пісні"?
• Спробуйте описати картини, що виникають у вашій уяві.
• Доберіть кольори до картини осені.
• Які за характером звуки можна почути у вірші?
• Порівняння перекладів "Осінньої пісні":
• Хто з перекладачів, на вашу думку, краще відтворив словесну, образну, поетичну, емоційну структуру вірша?

• Робота з поняттями "пейзажі душі", "символ".

"Я малюю те, що зараз відчуваю", - зізнався художник-імпресіоніст К. Піссаро. Для митця важливим було передати свої миттєві враження, настрої. Так і Верлен, змальовує у вірші не просто осінній пейзаж, а передає свій настрій, почуття, відчуття засобами словесного мистецтва, створюючи тим самим "пейзаж душі", тобто внутрішній стан ліричного героя у певний момент.

Осінь для поета - не тільки сумна пора року, завмирання, засинання природи, а й період у житті людини - зрілість. Це не буяння молодості, радість життя, а наближення старості, коли втіхою і розрадою стають спомини. Годинник, що дзвонить, символізує невпинний і невблаганний плин часу.

• Узагальнення (запис до конспектів).

Основні ознаки поезії Верлена:

• змалювання "пейзажів душі";
• імпресіоністичність;
• символічність;
• сугестивність (навіювання);
• живописність;
• музичність;
• провідні мотиви: печаль, розчарування, туга самотності.
• Захистта обговорення студентських повідомлень про життя та творчість Артюра Рембо.
• Підсумки уроку.
• Домашнє завдання.

1.Повторити матеріал за складеним на занятті конспектом.

2. Вивчити напам'ять один з віршів Верлена.